НАВЧАЛЬНИЙ  рік  2018-2019  розпочинається 

3  вересня  2018

Шановні батьки!

        Класний керівник — Ваш помічник у вихованні й навчанні дітей, їхній захисник. Його педагогічні знання й уміння допоможуть Вам зрозуміти сина чи дочку, зроблять їхнє позаурочне життя цікавим, розвивальним, захопливим. В основі Вашої взає­модії з класним керівником — взаємна зацікав­леність долею дитини.

         Класний керівник відповідає за організацію дозвілля, харчування, самообслуговування дітей, володіє всією інформацією про їхнє навчання, по­ведінку й веде записи в щоденниках учнів.

        Якщо діти навчаються в 1—2-х класах, батьки чи інші дорослі члени сім'ї повинні після уроків забирати їх зі школи.

       Якщо у Вас виникли додаткові запитання чи проблеми, Ви можете звернутись до адмініст­рації закладу.

Шкільний день

         Заняття починаються о 8.30. Усі учні приходять у заклад  о 8.05.  Чергові- о 8.00

         3 першим дзвінком учень повинен бути в класі. Заняття закінчуються згідно з розкла­дом. Одягаються й роздягаються учні самостій­но в шкільних роздягальнях. Вихід учнів із закладу  під час занять без дозволу вчителя (класного керівника) заборонено. Якщо учень затримуєть­ся  після уроків, він попереджує про це батьків.

        Телефон у закладі є службовим: ним можна ко­ристуватися у крайньому випадку, з дозволу секретаря.

        Повідомлення про запізнення учня записують­ся в його щоденник черговим  адміністратором або чер­говим учителем . Якщо учень постійно запізнюєть­ся на заняття без поважної причини, то його по­ведінка обговорюється на засіданні батьківського комітету.

Вимоги до одягу

       З 1 вересня  введена обов'язкова шкіль­на форма.

1. Шкільний одяг повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

2. Для урочистих випадків рекомендується но­сити білу сорочку (блузку), темні брюки (спідни­цю).

3. Заборонено носити яскраві чи дорогі аксе­суари чи прикраси, що відволікають увагу. Вико­ристання косметики повинно відповідати вимогам закладу  й віку.

4. Дуже короткі спідниці, шорти, майки, плаття з глибоким вирізом, неохайний і рваний одяг — це приклади невідповідного одягу.

5. Учні повинні мати спортивний одяг і взут­тя для уроків фізкультури й спортивних змагань.

6. Рекомендується мати в школі змінне взуття.

Правила відвідування занять

        Адміністрація (чи класний керівник) повинні бути попереджені про причини відсут­ності учнів (по можливості, у короткий термін).

        Регулярне відвідування занять необхідне не тільки тому, що забезпечує успішний процес навчання, а й тому, що формує відповідальне став­лення до роботи, яке учень перенесе у своє дорос­ле життя.

        Поважні причини відсутності: хвороба, необ­хідність догляду за хворим членом сім'ї, смерть рідних, відвідування лікаря (підтверджується довідкою), а також пропуски уроків за домовлені­стю з дирекцією (заява батьків). По можливості слід уникати відвідування лікаря під час на­вчання.

Батьківські збори

       Проводяться не рідше 1 разу на чверть. На них Ви зможете отримати всю інформацію про заклад, зустрітися з учителями.

                                           Бажано, щоб батьки обговорювали з учителями успіхи своїх дітей.

Дисциплінарні вимоги

        Від учнів  вимагається самодисципліна, здійснення самоконтролю. Доброзичливе став­лення до оточуючих людей — основа доброї поведінки в закладі. Кожен учень відповідає за свою поведінку й повинен поважати права інших лю­дей.

        Кожний безвідповідальний учинок зумовлює порушення дисциплінарних вимог і буде мати такі наслідки:

•  видалення з уроку (під контролем дирекції);

•  повідомлення батьків і бесіда з ними;

•  запис зауваження чи попередження в електронний   чи  паперовий щоден­ник;

•  виклик до директора чи його заступника;

•  винесення догани;

•  відсторонення від відвідування уроків без присутності  батьків.

    Неможливо передбачити всі можливі порушен­ня статуту.

Перелік порушень, які потягнуть за собою серйозне дисциплінарне покарання:

•  зневажливе ставлення до старших і невико­нання їхніх вимог;

•  порушення шкільного розпорядку й прав ін­ших людей;

•  недбале ставлення до шкільного майна;

•  часті запізнення на заняття;

•  порушення вимог до одягу;

•  пропуск уроків без поважних причин;

•  крадіжки;

• агресивна поведінка, бійки, сварки, уживан­ня брутальних слів, загроза фізичним насиллям;

• уживання (наявність) тютюнових виробів, сірників, запальничок, наркотиків;

•  наявність вибухонебезпечних речовин, зброї.

НЕ  ЗАБУВАЙТЕ   ПОВІДОМЛЯТИ   АДМІНІСТРАЦІЮ   ЗАКЛАДУ   ТА  КЛАСНИХ   КЕРІВНИКІВ  ПРО 

ТРАВМАТИЗМ  ВАШИХ  ДІТЕЙ, 

НАВІТЬ  ПІД   ЧАС   КАНІКУЛ

ШАНОВНІ    БАТЬКИ!

Якщо Ви маєте хист до малювання  і  готові  допомогти адміністрації  

в  створенні  Нового освітнього простору в  нашому  закладі 

(розмалювати чи розфарбувати    коридори   закладу),

чекаємо на  Вас. Заклад працює цілодобово.

Травматизм в усьому світі ще великий. На дитячий вік припадає 25% всіх пошкоджень, які отримує людство. У нашій державі приділяється багато уваги профілактиці дитячого травматизму та виділяються великі матеріальні кошти, щоб підростаюче покоління виросло здоровим.

Однак ще дуже часто діти отримують ушкодження (травми), які іноді ведуть до інвалідності. Нещастя з дитиною відволікає батьків від трудової діяльності, негативно діє на їхнє здоров’я. Найбільше число травм відбувається у хлопчиків, в 2-3 рази частіше, ніж у дівчаток, що можна пояснити більшою активністю хлопчиків. У домашніх умовах часто отримують ушкодження діти грудного віку.

У цьому віці в основному мають місце побутові травми. Найбільш часто виникають опіки (35%) і переломи (14%), тобто майже половина випадків відноситься до числа серйозних ушкоджень. Неправильний догляд за дитиною, несприятливі умови навколишнього середовища, незадовільний нагляд з боку дорослих – основні фактори, які призводять до травмування дітей грудного віку, зокрема, до опіків. Причиною виникнення опіків можуть бути гарячі предмети і посудини з гарячою рідиною, залишені біля дитини, поганий стан електропроводки. Переломи найчастіше пов’язані з падінням з ліжечка, недоглядом з боку батьків. Таким чином, очевидно, що єдиним винуватцем усіх пошкоджень у немовляти є недбалість або неуважність дорослих.

З 4-5-місячного віку частота пошкоджень збільшується, тому що у дитини з’являються свідомі хапальні рухи, і він може, наприклад, перекинути на себе посуд з гарячою рідиною. У дошкільному віці допитливість дітей, недостатність координації рухів, відсутність життєвого досвіду приводять до падіння зі сходів, гойдалок, опіків гарячими рідинами, отруєннями отруйними речовинами, проковтування дрібних предметів. Діти цього віку часто падають з вікон. Найбільш часто зустрічається травмою опорно-рухового апарату є підвивих головки променевої кістки. Відбувається він зазвичай тоді, коли дорослі різко тягнуть за руку маленьку дитину догори або в бік, під час гри, одягання або роздягання одягу з вузькими рукавами, при падінні або при підніманні впали дітей.

Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:

А) суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.; Б) з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти; В) не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування; Г) ховати в недоступних місцях сірники, запальнички; Д) зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей; Е) не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін); Ж) при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

У дітей шкільного віку травми можуть бути найрізноманітнішими. У побуті це можуть бути опіки, падіння в сходовий проліт, при катанні на поручнях, падіння з велосипеда, з парканів, дахів, гаражів, дерев, дорожньо-транспортні пригоди. Близько 4 / 5 шкільних травм відбувається під час змін, близько 1 / 5 – на уроках фізкультури. Травми, що сталися під час змін, у значному числі випадків легені, але є й серйозні (переломи, струси мозку).

Травми на уроках фізкультури частіше відбуваються з учнями 5-7 класів, в більшості випадків під час занять на відкритих майданчиках. Вуличний травматизм частішає навесні, влітку, коли діти багато часу проводять на вулиці. У величезній більшості випадків дитячого транспортного травматизму винним виявляється дитина. Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.

Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм.

За статистичними даними поширеність дитячого травматизму більша, ніж серед дорослих. Причини такого стану поляснюється тим, що діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди вміють реально оцінювати небезпеку ситуації та адекватно реагувати для запобігання негативних наслідків.

Найбільша кількість випадків травмування дітей припадає на вік 13-15 років. В цей час дитячий травматизм зумовлений не тільки природною цікавістю і рішучістю, але ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і проявляти безрозсудну сміливість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п'ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:

- побутовий (травми, які виникають вдома, у дворі, у дитячому садку);

- вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов'язаний з транспортом);

- шкільний;

- спортивний;

- інший.

Шкільний травматизм діти отримують переважно на уроках фізкультури, трудового навчання, а також під час перерв, у класах, коридорах, пришкільній території.

Основними причинами шкільного травматизму є по перше відсутність контролю зі сторони вчителів за поведінкою учнів під час проведення уроку та перерв, по друге - недостатньо організована виховна робота.

При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим, вчителям, необхідно дотримуватися двох основних вимог: необхідно чітко налагодити організацію навчального процесу і впроваджувати різні інформаційні форми санітарно-освітньо роботи.

Робота щодо профілактики дитячого травматизму повинна вестися у двох основних напрямках:

1) робота зі створення безпечного середовища перебування дітей у навчальному закладі;

2) гігієнічне навчання і виховання дітей, мета якого вироблення в них навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

При цьому адміністрацією, медичним персоналом та вчителями навчального закладу здійснюється такий обсяг профілактичних заходів:

1. Забезпечити пiдготовку школи, кабiнетiв, майстерень, спортзалу до початку нового навчального року. Забезпечити майстерні, кабінети обслуговуючих видів праці спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців навчального закладу;

2. Постiйно проводити iнструктажі з усiма працiвниками школи з питань техніки безпеки, виробничої санітарії і безпеки життєдіяльності та вимагати виконання встановлених вимог в навчальному закладі.

3.У шкiльних навчальних кабiнетах, майстернях, спортзалi необхідно мати iнструкцiї i розробленi заходи з технiки безпеки i протипожежної безпеки. Вести документацiю з питання дитячого травматизму.

4. Дотримуватись режиму вологого прибирання, вимог до освiтлення i провiтрювання шкiльних примiщень.

5.Щорічно проводити профiлактичнi медогляди учнiв, виявляти учнiв, якi мають вiдхилення у здоров’я, з метою створення їм нормальних умов для навчання, здійснювати розподiл учнiв за медичними групами для занять фiзкультурою. Заняття фізвиховання проводити пiд контролем медичного персоналу.

6. Проводити колективні та індивідуальні бесiди з батьками та учнями щодо дотримання правил поведiнки на уроках трудового навчання, фізкультури, попередження усiх видiв дитячого травматизму в навчальних приміщеннях та на території школи тощо.

7.Провести шкiльнi конкурси учнiвських творiв, малюнків, газет щодо безпеки життєдіяльності та попередження усiх видiв дитячого травматизму.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Збережемо наших дітей!

         Серед гострих соціальних проблем, яких нам, на жаль, сьогодні не бракує, одна з найболючіших – проблема наркоманії. У двадцять першому сторіччі хворобливий потяг до смертельного зілля набув широкого розмаху. Про наркоманію нині говорять у всьому світі. Крім того, нині серед молоді мають місце поширення лікарські засоби, канабіс, бупреморфін, амфетамін, спайс, екстазі, опіум та їх прикурсори.

        Звертаємося до батьків, дітей та інших небайдужих громадян, до здорової молоді і здорової нації: коли людина вперше бере у руки шприц чи пакунок з отрутою, не замислюючись над тим, що з першою дозою буде наступна, а потім – прірва і про це якомога ширше потрібно розповідати та постійно наголошувати про най фатальніші наслідки вживання з конкретними прикладами, які нажаль, на сьогоднішній день переповнюють мережу інтернет.

         У зв’язку з цим, працівниками ювенальної превенції Головного управління Національної поліції у Волинській області постійно здійснюються профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення соціального та правового захисту дітей щодо попередження вживання та можливого розповсюдження, чи сприяння цьому, наркотичних засобів.

        Закликаємо всіх небайдужих батьків здійснювати максимум заходів для убезпечення дітей від наркотичної залежності, а саме:

- Посилити контроль над дозвіллям дитини, а особливо у позаурочний час;

- Дізнатись максимум інформації щодо кола спілкування дитини та вікової категорії друзів чи знайомих;

- Перевіряти особисті речі дітей на предмет виявлення заборонених в обігу речовин;

- Перевіряти та контролювати переписку та фото дітей у сторінках соціальних мереж;

- Вживати інших заходів для попередження та присічення вживання наркотичних та психотропних речовин дітьми на початкових стадіях.

Давайте разом збережемо здоров’я дітей та наше майбутнє!!!

Як уникнути помилок, 

працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань

Пам’ятка батькам

•  Виховуйте у дитини звичку готуватися систематично.

•  Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 – 2 години після шкільних занять. Оптимальний час – з 15.00 до 17.00.

•  Привчайте дитину сідати до роботи без нагадувань.

•  Навчіть дитину користуватися годинником. Покажіть, як за годинником робити перерви (10 – 15 хв) для активного відпочинку і знову сідати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно від того, можете ви їй  приділити увагу чи ні.

•  Навчіть дитину спочатку складати орієнтовний план майбутніх дій, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потім самостійна приступати до роботи.

•  Навчайте виділяти головне й другорядне, уміти зосередитися на головному.

•  Не забувайте нагадувати учневі повторити правила, які вивчали на уроках.

•  Виховуйте у дитини самоконтроль, самоаналіз та самооцінювання. Найпростіший спосіб самооцінювання – порівняння сьогоднішнього рівня виконання з учорашнім. Акцентуйте увагу навіть на незначних перемогах, щоб дитина помічала їх та намагалася досягнути більших результатів.

•  Не порівнюйте результати навчання своєї дитини з результатами інших дітей, а тільки з її власними!

•  Не забувайте відзначити старанність дитини. Не створюйте “хронічний дефіцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замість очікуваного високого.

•  На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання.     Перевірте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал. У І семестрі краще це робити щовечора, а в ІІ – контроль можна зменшити до двох-трьох разів на тиждень.

•  Перевіряти – не значить “робити замість”: ніколи не підказуйте дитині готових рішень.

Шановні  батьки! 

Наш сайт- офіційний. 

Педагогічний персонал вчасно повідомляє всю інформацію,

яка стосується перебування  Ваших дітей  в  закладі і не несе відповідальності, якщо Ви не проінформовані. 

Якщо Ви зацікавлені  і хочете бути обізнаними в усіх питаннях, які вирішуються на сторінках сайту, будь ласка, користуйтесь і вичитуйте все, що Вас цікавить. Ми живемо в інформаційному суспільстві, прикро що Ви не знаходите часу, щоб поцікавитися життям Вашої дитини за межами родини.

Якщо  щось не зрозуміло- номери телефонів адміністрації

Ви знайдете на головній сторінці сайту.  Якщо в когось немає доступу до інтернету- телефонуйте класним керівникам, які завжди Вам допоможуть!

Будьте  уважними! 

Стежте за новинами!