Невідомий газ та вибухонебезпечні предмети: що потрібно робити, аби захистити дітей

Надзвичайні ситуації, в яких можуть опинитися учні, способи захисту та рекомендації щодо проведення виховних годин.

Травень став неспокійним місяцем для українських шкіл – одразу у декількох школах країни діти отруїлися невідомою речовиною. Перший інцидент стався 8 травня: у Черкасах до лікарні просто зі святкової лінійки потрапили понад 50 учнів. За цим послідували аналогічні випадки у Новомосковську та Павлограді (Дніпропетровська область), с. Новоукраїнка (Донецька область) і Миколаєві, а 22 травня надзвичайна ситуація повторилася у Харкові.

На щастя, всі постраждалі були вчасно шпиталізовані, їх життю нічого не загрожує. Тим часом МОН надіслало до департаментів та управлінь освіти, а також безпосередньо до закладів освіти, лист з рекомендаціями підсилити заходи безпеки в місцях перебування дітей дошкільного віку, учнів та студентів. А також:

• Постійно проводити роз’яснення для учнів, студентів, батьків та працівників щодо поведінки в разі виникнення ситуацій, які загрожують їхній безпеці та здоров’ю. Залучати до такої роботи співробітників Держслужби з надзвичайних ситуацій та правоохоронних органів.
• Розробити та розповсюдити серед учнів, студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників пам'ятку про правила поводження з виявленими підозрілими предметами.
• Забезпечити оперативне інформування правоохоронних органів у разі виявлення у закладах освіти та на прилеглих територіях підозрілих осіб або предметів, що можуть становити загрозу здоров'ю та життю.

Точні причини отруєнь невідомі, проте однією з основних версій є отруєння газом з перцевих та сльозогінних балончиків. Можливо, те саме сталося і в інших містах. У зв’язку з цим необхідно провести виховні години та розказати учням, як вони мають поводитися в аналогічних випадках.

Зараз висувається чимало версій з приводу того, що сталося, і одна з них висловлює ймовірність того, що речовину розпилили самі діти. Офіційного підтвердження цьому немає, тим не менш, на початку виховної години необхідно одразу розказати учням, наскільки небезпечні подібні розваги та до чого може призвести отруєння газом.

Чим небезпечне отруєння газом?

1. При потраплянні на слизову оболонку провокує подразнення, чхання, кашель та сильний нежить.
2. При потраплянні в очі викликає сильну різь, рясну сльозотечу та блефароспазм (спазм кругового м'яза повік).
3. При потраплянні у легені може призвести до набряку, що загрожує навіть смертю.

Як правило, вплив сльозогінного газу не є смертельним, але у деяких випадках він може сильно зашкодити людині. У зоні особливого ризику алергіки та хворі на астму.

Що робити, якщо ви опинилися в епіцентрі розпилення газу?

Багато хто з дітей може розгубитися у такій ситуації. Тому до виховної години створіть та роздайте дітям невеличкі пам’ятки з планом дій на випадок отруєння (чи підозри на отруєння) невідомим газом:

1. За можливості закрийте ніс та рот вологою хустинкою.
2. Не можна терти руками обличчя чи очі – це збільшує площу опіку. Максимум, що можна зробити, це обережно промокнути уражене місце носовичком або серветкою.
3. Необхідно часто кліпати очима – інтенсивна сльозотеча допоможе швидше позбавитися від залишків речовини.
4. Не варто промивати очі та полоскати горло водою – шкідливі речовини добре розчиняються у воді, а подібні процедури лише затримають їх вихід.
5. Якщо ви носите контактні лінзи, їх необхідно одразу зняти.
6. Необхідно якнайшвидше вийти на свіже повітря (якщо розпилення сталося у приміщенні).
7. Подразнювальна дія газу триває від 5 до 30 хвилин. У цей час варто намагатися дихати неглибоко, а також якнайшвидше покинути небезпечну зону. І, зрозуміло, необхідно одразу викликати швидку допомогу.

Також необхідно зауважити, що постраждалим варто надати першу домедичну допомогу. Але при цьому треба пам’ятати, що непрофесійні дії можуть лише погіршити стан потерпілих. А щоб цього не сталося, доречним буде на виховну годину запросити до школи працівників Держслужби з надзвичайних ситуацій та лікарів, які проведуть відповідну роз’яснювальну роботу.

Поводження з підозрілими предметами

Ще одна пам’ятка, яка має бути в учнів, стосується правил поводження з виявленими підозрілими предметами. Ви можете роздрукувати перелік правил та розмістити його у класному куточку, але ще краще, щоб кожен учень отримав власну пам’ятку. Вона може мати таку структуру:

При виявленні на території школи підозрілих предметів, ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до них;
• пересувати їх або брати до рук;
• кидати їх чи завдавати удари;
• розпалювати поряд багаття та кидати туди предмети;
• приносити їх до приміщення школи, у клас чи додому.

Якщо ви знайшли підозрілий та потенційно небезпечний предмет, НЕОБХІДНО:

• негайно повідомити про це дорослих;
• викликати чергові служби ДСНС (101) та поліцію (102);
• намагайтеся не використовувати мобільні телефони, у гіршому випадку вони можуть спровокувати вибух;
• відійти на безпечну відстань;
• не торкатися знахідки і не допускати, щоб це робили інші.

Всі ці відомості можуть здаватися очевидними та простими, але саме їх знання допоможе вашим учням не розгубитися у небезпечній ситуації та вийти з неї без втрат.

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, вКонтакті та іншим подібним сайтам.

Тобі відомо, що таке Чат? Так, дійсно, це швидкий спосіб знайти для себе нових друзів, поспілкуватися з ними на будь-які теми, отримати корисні поради. А вКонтакті ще можна побачити фотокартки, відеоролики і мати уявлення з ким розмовляєш, завдяки тій інформації, яку розміщує на своїй сторінці людина. Але спілкування в Інтернеті приховує небезпеку, яка проявляється в тому, що ти не бачиш свого віртуального знайомого, а тому не можеш бути впевнений у тому, що ця людина безпечна для тебе. Ти можеш вважати, що спілкуєшся зі своїм однолітком, а він або вона насправді може виявитися дорослим чоловіком або жінкою, а ще гірше – злочинцем.

Отже, пам’ятай про те, що спілкування у чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для тебе. Тому, щоб уберегти себе від неприємностей ти повинен постійно пам’ятати нескладні правила безпечної поведінки під час бесіди з незнайомцями або новими друзями, з якими ти познайомився саме в Інтернеті, а не в реальному житті.

Ми розповімо тобі про ці правила, а також про ті небезпечні ситуації, в які вже потрапляли юні користувачі, які спілкувались по Інтернету. Ти маєш знати про всі небезпеки, які містить у собі подібне спілкування.

Увага!Завжди пам’ятай про те, що ти спілкуєшся з людиною, про яку тобінічого невідомо, тому не довіряй їй свої таємниці або думки. Краще поділися ними зі своїми батьками чи справжніми, а не віртуальними друзями.

СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ТИ, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИНЕН НІКОЛИ:

· повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

· розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;

· повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Твій пароль як ключ від твоєї квартири, тому нікому його не віддавай!;

· казати, що ти вдома знаходишся один;

· казати, що ти сам знаходишся перед комп’ютером. Скажи краще, що час від часу до тебе у кімнату навідуються твої батьки;

· обговорювати теми, які тобі неприємні або яких ти соромишся;

· показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що тобі не подобається.

· відповідати на питання, які стосуються твого особистого життя або твого тіла. Пам’ятай: твоє тіло належить тільки тобі і ніхто не має права розмовляти про нього з тобою!;

· розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;

· відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

· при реєстрації у Чаті ніколи не заповнюй поля, де від тебе вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще вигадай для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для твоєї безпеки. Взагалі, для реєстрації у Чаті, вКонтакті та на інших подібних сайтах створи для себе окрему електронну поштову скриньку;

· коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на твоє прізвище. Також він не повинен стосуватися твого зовнішнього вигляду;

· у вКонтакті та подібних сайтах обмеж доступ до твоєї сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Пам’ятай: спілкування в Інтернеті не є твоїм обов’язком, тому якщо тобі це більше не подобається або тебе лякають твої Інтернет-друзі, то лише вимкни комп’ютер і не повертайся більше до спілкування онлайн!

Увага! Ніколи за жодних умов не погоджуйся на особисту зустріч у реальному світі зі своїм Інтернет-другом. Якщо ти все-таки вирішив зустрітися з ним, то нехай обов’язково батьки чи інші дорослі, яким ти довіряєш, прийдуть з тобою на зустріч. Ти можеш також сказати про це своєму віртуальному другу. Місце для зустрічі повинно бути таким, де постійно знаходиться багато людей, наприклад, парк розваг, каток.

Якщо твій знайомий з Інтернета постійно вимагає від тебе зустрітися з ним або щось зробити для нього, продовжує це робити, незважаючи на твою відмову або небажання, то ти обов’язково маєш розповісти про це своїм батькам або іншим дорослим, яким ти довіряєш!

Основні причини та симптоми отруєння грибами

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

Основні причини отруєнь:

· вживання отруйних грибів;

· неправильне приготування умовно їстівних грибів;

· вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

· вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Застерігаємо!

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Не збирайте гриби:

· якщо не впевнені, що вони їстівні;

· поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

· невідомі Вам гриби, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою;

· гриби з ушкодженою ніжкою, старі, в'ялі, червиві або ослизлі гриби;

· ніколи не збирайте пластинчаті гриби, оскільки отруйні гриби маскуються під них;

· "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

· Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні - викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин.

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

· "Усі їстівні гриби мають приємний смак".

· "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний".

· "Усі гриби в молодому віці їстівні".

· "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів".

· "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби".

· "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні".

· "Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин".

· "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.

Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

Викличте "Швидку медичну допомогу".

Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.

З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишківнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Одним з найбільш розповсюджених захворювань опорно-рухового апарату є порушення постави. Постава – це звичне положення тіла людини під час ходьби, стояння, сидіння і роботи. Для фізіологічно правильної постави характерним є нормальне положення хребта з його помірними природними вигинами, симетричне розташування плечей і лопаток, пряме тримання голови, прямі ноги без сплющення стоп. Правильна постава є необхідною передумовою оптимального функціонування органів руху, правильного розташування внутрішніх органів і положення центра ваги?

Передумовами порушень постави може бути те, що дитину рано садять, обкладаючи подушками, неправильно носять на руках, дуже рано навчають ходьбі, в час прогулянок постійно тримають за руку.

Основними причинами формування неправильної патологічної постави є:

• Висока питома вага гіпокінезії і гіподинамії дітей і підлітків, що призводить до м’язової гіпотрофії і ослаблення суглобово-зв’язкового апарату;

• Надмірна жирова маса тіла;

• Збільшення статичних навантажень на хребет, пов’язане з необхідністю тривалого підтримання робочої пози;

• Неправильні звички сидіння горблячись і викривляючи хребет вбік, стояти з упором на одну ногу, ходити з нахиленою вниз головою і опущеними та зведеними вперед плечима.

Одним з завдань кожного педагога є виховання у учнів правильної робочої постави. Адже відучувати учня від неправильного сидіння значно важче, ніж навчити сидіти правильно. Найбільш фізіологічно доцільною при писанні, читанні, кресленні в учнів є невимушена поза з легким нахилом тулуба вперед: тазовий відділ тулуба майже вертикальний, поперековий – відхиляється від вертикалі на 10о, грудний – на 18о, а осьова лінія голови – на 35о; відстань від очей до зошита 24 – 35 см. Розташування передпліч має бути симетричне, кисті повинні лежати на столі приблизно під прямим кутом, ноги зігнуті в колінних суглобах під кутом 90о, стопи стоять на підставці парти або на підлозі. Висота сидіння повинна бути рівна довжині гомілки стопою плюс 2 – 3 см на каблук. Лише за таких умов ноги учня в усіх трьох суглобах зігнуті приблизно під прямим кутом, що попереджує застій крові в нижніх кінцівках і органах малого тазу.

Розміщення парт в класі має бути таким, щоб забезпечити зручний підхід до кожного робочого місця. Між класною дошкою і першими партами повинно бути не менше як 2,5 м. Для попередження переохолоджень дітей взимку належить дотримуватись певної відстані між вікнами і найближчим рядом парт.

Основною вимогою при розсадженні учнів в класі є відповідність розмірів парт росту учнів. В кожному класі повинно бути не менше трьох груп парт. При відсутності належного номера парти учня ліпше посадити за парту (стіл) більшого, ніж належить, розміру, ніж меншого.

При розсадженні учнів в класі враховують їх рівень здоров’я, зору, слуху, стану опорно-рухового апарату тощо. Дітям із зниженим зором відводять перші парти біля вікна; учнів, схильних до простудних захворювань, ангіни, ревматизму слід садити далі від вікна. З метою профілактики короткозорості, вад постави та викривлення хребта дітей, що сидять на перших партах, двічі на рік міняють місцями.

Сьогодні в нашій країні, згідно відповідних стандартів, випускаються шкільні парти п’яти груп: А, Б, В, Г і Д. За партами (столами) А повинні сидіти діти зростом до 130 см; парти Б призначені для школярів ростом від 130 до 144 см; учні ростом від 145 до 159 см повинні сидіти за партами В; від 160 до 174 см – за партами Г; від 175 см і більше – за партами Д.

Плоскостопість – це деформація стопи, її часткове або повне опущення поздовжнього або поперечного склепіння стопи. Діти і підлітки, що мають плоскостопість швидко стомлюються при ходьбі і бігові, скаржаться на біль в ногах.

Плоскостопість буває набутою і вродженою. Набута плоскостопість серед учнів зустрічається частіше, ніж вроджена. Вона може бути статичною, паралітичною і травматичною. Найчастіше зустрічається статична плоскостопість. Основними причинами її виникнення є надмірна жирова маса, носіння важких тягарів, носіння валяного взуття, а також взуття на твердій підошві і без каблука.

З метою профілактики плоскостопості змінне шкільне взуття повинно мати невеликий (1,5 – 2 см) каблучок. Небажаними в якості шкільного взуття є тапки, особливо на войлочній підошві. Для зміцнення м’язів, які підтримують склепіння стопи рекомендується ходьба босоніж по нерівній (але м’якій) поверхні, ходьба на носках, п’ятах, внутрішній і зовнішній сторонах стопи тощо. Деякі з цих вправ доцільно використовувати під час фізкультхвилинок учнів початкових класів. Дівчатам не бажано носити взуття з надмірно високими каблуками, оскільки це сприяє розвитку поперечної плоскостопості і, окрім того може призвести до порушень постави.

Медична статистика вказує, що перший ворог учнів середніх шкіл - зниження зору. Найчастіше дитячі очі страждають від короткозорості (міопія), коли дитина погано бачить вдалину.

Рідше у дітей розвивається далекозорість (коли очі погано бачать поблизу), а також астигматизм, - специфічне зниження зору. Благодатний грунт для розладів зору - тривала зорова робота на близькій відстані: читання, письмо, креслення, робота за монітором.

На жаль, падінню зору у школярів рідко вдається запобігти. Проте мінімізувати збиток можливо. Кращим методом профілактики медики вважають правильну організацію робочого місця в комплексі з правильним тренуванням і відпочинком. Книги та зошити повинні знаходитися не ближче ніж в 30 см від очей. Велика роль відводиться освітленню. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, кожен шкільний клас зобов'язаний мати великі вікна. Ідеально, якщо дитина сидить біля вікна, коли природне світло падає зліва, а в темний час доби приміщення має висвітлюватися люмінесцентними лампами. На перервах рекомендується давати очам відпочинок, а, прийшовши додому, не можна кидатися робити уроки або дивитися телевізор. Найкраще прогулятися.

Крім цього, батьки повинні пояснити дітям користь тренування м'язів очей за допомогою простих вправ:

Кілька разів із силою заплющити, а потім відкрити очі.

Обертати очима спочатку за годинниковою, а потім проти годинникової стрілки.

Сфокусувати зір на віддаленому предметі, після чого близько до очей піднести палець і сфокусувати зір на ньому.

Кілька раз подивитися вгору, вниз, вліво, вправо.

Такі вправи варто робити регулярно протягом дня, а при скаргах дитини на втому очей, відчуття різі або пісок в них потрібно звертатися до офтальмолога.

В учнів середніх шкіл поширені хвороби шлунково-кишкового тракту, особливо гастрит, - запалення слизової оболонки шлунку з характерними болями. Причини - порушення режиму харчування, зниження імунітету і стреси.

В наших школах графік прийому їжі часто буває незручний. Наприклад, молодшому школяру, якому необхідно їсти 4-5 разів на день, пропонується обід, коли він ще ситий після сніданку. При цьому до кінця навчального дня малюк встигає зголодніти знову, але терпить до приходу додому.

Краща профілактика гастриту - "кишенькові обіди": яблука, йогурт, низькокалорійні сендвічі, - і тоді шлунку вистачить сил дочекатися повноцінної трапези на маминій кухні.

Порушення постави - наслідок тривалого сидіння за партою у 8 з 10 школярів. Щоб переконатися в цьому, достатньо поглянути на дітей у шкільному коридорі: майже всі сутуляться, стирчать лопатки, опущені плечі.

Причини сутулості зрозумілі: учні не стежать за правильною посадкою за партою. Це ще закріплюється важким ранцем за плечима і втомою ніжних м'язів дитячої спини. Результат сумний: при сильному відхиленні грудного відділу хребта лікарі можуть діагностувати кіфоз ("горб"), а при викривленні убік - сколіоз.

Дитина швидше втомлюється і відчуває напругу в спині та попереку. Щоб цього не сталося, необхідно правильно підбирати школяру ранець, а носити його він повинен на обох плечах і не перевантажувати підручниками. За партою потрібно сидіти прямо, не навалюючись на неї, а адміністрація шкіл повинна стежити, щоб меблі відповідали росту дітей.

У порядку індивідуальної профілактики необхідно займатися вправами з гімнастичною палицею, яку потрібно притиснути руками до спини в області лопаток і робити вправи:

Ходьба по кімнаті на носках, п'ятах внутрішньої і зовнішньої поверхнях стоп.

Присідання.

Нахили вправо і вліво.

Повороти праворуч і ліворуч.

Нахили вперед.

Гроза - атмосферне явище, при якому в потужних купчасто-дощових хмарах і між хмарами і землею виникають сильні електричні розряди - блискавки, що супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, інколи град, і спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.

Блискавка - гігантський електричний іскровий розряд в атмосфері, що виявляється зазвичай яскравим спалахом світла і супроводжуючим її громом. Найчастіше блискавка виникає в купчасто-дощових хмарах, тоді вони називаються грозяними; інколи блискавки утворюються в шарувато-дощових хмарах, а також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових бурях.

Середня довжина блискавки складає близько 2,5 км., хоча деякі розряди тягнуться в атмосфері на відстань до 20 км.

З давніх часів люди боялися удару блискавок, і не випадково. По кількості смертельних випадків вона поступається лише повеням і щорік вбиває близько 100 чоловік в Європі і стільки ж в США. Тому завжди треба дотримуватися обережності під час грози, адже нічого не може бути важливіше за Вашу власну безпеку.

Уникайте відкритої місцевості.

Як відомо, гроза зазвичай б'є в найвищу точку на своїй дорозі. Самотня людина в полі - це і є та сама висока точка. Ще страшніше виявитися в грозу на самотньому пагорбі! Якщо Ви з якоїсь причини залишилися в полі наодинці з грозою, сховайтеся в будь-якому можливому поглибленні: канавці, улоговинці або найнижчому місці поля, присядьте і пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується.

Уникайте води.

Вода - відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється довкола водоймища в радіусі 100 метрів. Інколи вона б'є в береги. Тому не те що купатися, а навіть відпочивати у води під час грози не рекомендується. Проте мокрий одяг на людині служить добру службу, і якщо блискавка його зачепить, у нього є більше шансів вижити.

Намагайтесь сховатися.

Найбезпечніше під час грози знаходитися в приміщенні з громовідводом. Якщо гроза застала вас в місті, сховайтеся в магазин, під'їзд або, на крайній випадок, перечекайте грозу під навісом у стін будівель. Не страшно, якщо ви знаходитеся в автомобілі. Закрийте вікна, і стихія до вас не дістане. Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше потрапляє в найвищих з них (дуб, тополя, сосна). Отже чим менше деревце, під яким ви знайшли притулок, тим краще. А ховатися від грози в лісі не безпечно. Кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів довкола, може зачепити вас.

Не метушіться.

Хоча дуже хочеться, від грози не потрібно бігти. Чим ширше ваш крок, тим небезпечніше для вас удар блискавки. Не варто так само пересуватися на велосипедах і мотоциклах. Краще, що Ви можете зробити, це стати непомітними для блискавки: сісти, злитися із стіною, стати якомога меншими.

Остерігайтеся небезпечних предметів.

Потрібно пам'ятати, що удар блискавки небезпечний не лише тоді, коли гроза б'є безпосередньо в людину, але в предмети, що знаходяться поруч. Тому не варто торкатися до всього мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б'є найчастішим: - не бажано знаходитися біля багаття, тому що в нагрітого повітря провідність для блискавки більша; - украй безрозсудно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика у будь-якому вигляді притягує блискавку. Навіть стоячи біля стіни з антеною ви ризикуєте накликати на себе удар з небес; - дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону. Навіть розряджений, він є магнітом для блискавок. Краще всього під час грози мобільники вимикати. Не бійтеся здатися смішним або пропустити важливий дзвінок. Подумайте про своє здоров'я в першу чергу! - всі металеві деталі для блискавки привабливі. Годинник, ланцюжки і навіть розкрита над головою парасолька - потенційні жертви для наступного удару. Ми вже з'ясували, що під час грози безпечно трішки помокнути, так що не бійтеся, заховайте парасольку в сумку!

Кожен день ти користуєшся електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може при­зводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини. Та щоб уникнути багатьох неприємностей, тобі достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами:

· Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електроса­мовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.

· Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.

Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

· Переважна кількість побутових електроприладів є пе­реносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.

· Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електро­прилади.

· Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.

· Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.

· Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.

· Не можна підвішувати речі на кабелі.

· Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.

· Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

Використання електричних приладів не за призначенням або не­вміле користування ними, може призвести до пожежі!

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:

· вимкнути електрорубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електрорубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!)

Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові;

·

Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

· обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;

· накрий палаючий предмет ковдрою;

· повідом дорослих про пожежу.

Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

· підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

· розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

· гратись поблизу підстанцій.

Якщо не забувати ці прості правила, то можна уникнути багатьох неприємностей.

Пам’ятай, несправності в електромережі й електричних приладах може усунути лише спеціаліст-електрик!

Вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.

Ось вони:

· Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

· Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

· Купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С.

· Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

· У воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод.

· У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.

· У воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай.

· Ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити.

· Перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища.

· Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

· Після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні.

· Якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.

Ні в якому разі:

· Не купайся без дорослих.

· Не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени.

· Не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

· Не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

· Не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.

· Не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.

 Не грай у воді в небезпечні ігри, а саме: не слід підпливати під тих, хто купається, хапати їх за руки чи ноги, «топити».

 Не подавай помилкові сигнали про допомогу.

 Не купайся у непогоду, при сильному вітрі, великій хвилі.

Отже, якщо ти будеш уважними та обережними і дотримуватимешся вищевказаних правил, відпочинок на воді принесе тобі лише радість та задоволення.

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

· не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

· клич на допомогу;

· намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

· ` намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

· вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

· покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;

· знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

· оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

· крикни, що ти йдеш на допомогу;

· наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

· підклади під себе лижі, дошку, фанеру;

· обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);

· не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;

· витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

У нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотриму­ватись правил безпечного користування газом, знати, до яких на­слідків призводить порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з при­ладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах при­міщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чо­го з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою ре­човиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

Основні вимоги безпечної експлуатації побутового газового устаткування

Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації по­трібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

· Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи викори­стовувати їх не за призначенням.

· Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає над­ходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не зага­сив полум’я.

· Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.

· Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над пли­тою із запаленими пальниками.

· Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

Порядок дій при виявленні запаху газу:

· ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир; не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;

· негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;

· відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрюван­ня приміщення;

· виклич аварійну службу газу за телефоном104 і залиш приміщення.

Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

· негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;

· терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104;

негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101;

· якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103.

Правила поведінки при отруєнні газом:

· відчини вікна, двері;

· потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою.

Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил експлуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки!

ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.

"Безпека життя і здоров’я"

Кожна людина в побуті, на роботі, на природі може потрапити в такі ситуації, для яких притаманна новизна, несподіваність, тривалість та інтенсивність впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, а іноді наявність загрози самому життю.

Людина опиняється в екстремальних ситуаціях з різних причин, але частіше за все це відбувається з власної вини - як результат відсутності досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі або зневага до норм, правил безпеки, непередбачливості або легковажності.

Таким чином, проблема виживання в екстремальних ситуаціях зводиться до чотирьох «треба»: треба знати, треба бажати, треба вміти, треба діяти.

1. Безпека на вулиці.

Сучасне життя повне несподіванок, інколи неприємних, часто небезпечних. Щоб захистити від них своє життя, необхідно дотримуватись деяких нехитрих правил.

Вивчіть можливі варіанти шляху до навчального закладу, до друзів тощо. Частіше змінюйте звичні маршрути.

Запам'ятовуйте місцезнаходження райвідділів міліції та опорних пунктів охорони порядку. Ви повинні також знати місця молодіжних «тусовок», алеї, не освітлені ділянки вулиць.

Перед виходом з дому сплануйте свій маршрут. Подумки уявіть найкоротший та безпечний Шлях. Повідомте батькам, куди ви йдете й коли повернетесь.

Уникайте короткої дороги, яка пролягає через звалища, цвинтарі, пустирі, двори й погано освітлені вулиці, місця, порослі лісом та щільними кущами. В темних, погано освітлених кварталах ходіть посередині вулиці.

Ідіть по тротуару завжди назустріч руху транспорту, тоді ніхто не зможе під'їхати до вас на машині ззаду. У випадку, коли до вас під'їхала машина, й водій став поводити себе, агресивно, закричіть і тікайте в напрямку, протилежному рухові автомобіля. Це допоможе виграти життєво важливі секунди й ускладнить водієві переслідування.

Ніколи не користуйтесь послугами попутних машин з незнайомими водіями та не погоджуйтесь на пропозицію «підвезти».

Остерігайтесь машин, які стоять з працюючим двигуном і людьми всередині. Якщо машина гальмує, а пасажири просять вас показати дорогу, розмовляйте з ними, стоячи На безпечній відстані. Не підходьте до автомобіля на відстань витягнутої руки

Якщо ви наділи шарф, заправте обидва кінці під пальто, щоб він не звисав за спину. В іншому випадку той, хто нападає, може схопити за шарф та намагатиметься задушити вас.

Звичайно, коли дзвонять по телефону-автомату, повертаються обличчям до стіни. Виховайте в собі звичку, стояти навпаки - тоді зловмисник не зможе непомітно підійти до вас ззаду.

Під пристойним приводом (наприклад, поправити взуття) відійдіть вбік, зупиніться й пропустіть переслідувача вперед. Весь час утримуйте його в полі зору. Тим самим ви примусите діяти цю людину в ситуації, до якої він внутрішньо не готовий. Не дуже рішуча людина може розгубитися і відмовитися від своїх злочинних намірів.

У випадку нападу кусайтесь, дряпайтесь, застосовуйте прийоми самозахисту. В деяких випадках ваше намагання чинити опір різко знижує бажання злочинця продовжувати напад.

Зрештою, вибір поведінки індивідуальний. Дійте за обставинами, використовуючи свій розум та кмітливість, але ніколи не провокуйте супротивника на загострення конфлікту Не відповідайте грубістю на грубість, образою на образу.

Запам'ятайте, найбільшою вашою перемогою буде та, коли в конфліктній ситуації ви уникнете фізичного контакту.

2. Безпека на дорогах та транспорті

Одним з найповніших видів дорожньо-транспортних пригод є наїзд транспортних засобів на пішохода, причому 60% таких пригод здійснюється з вини самих пішоходів.

Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохідними доріжками, а за їх відсутності - велосипедними доріжками або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху. На дорогах, які мають розділову смугу,; а також на дорогах поза населеними пунктами, можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів - це дає можливість пішоходу краще оцінити дорожню обстановку та уникнути попадання під транспортний засіб.

Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними, надземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися та зупинятися на ній. Не рекомендується дорогу перебігати, йти потрібно спокійним кроком.

Чекати автобусів, тролейбусів, трамваїв, Автомобілів, таксі пішоходи повинні на посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні - на тротуарі або узбіччі.

На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволяється після повної зупинки трамвая. Після виходу з трамвая, якщо рейки прокладені посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити дорожню обстановку, а потім йти до тротуару.

Відповідно до Закону України про дорожній рух та Правил дорожнього руху пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході проїжджої частини визначеними пішохідними переходами, що не регулюються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Крім того, пішохід має право вимагати від державних та місцевих органів влади, власників доріг, вулиць та залізничних переїздів створення безпечних умов пішохідного руху. Тому краще переходити проїжджу частину дороги в місцях, де це дозволяється, ніж ризикувати своїм життям і здоров'ям, порушуючи Правила дорожнього руху.

Небезпека в пасажирському транспорті може чекати на вас не тільки у випадку порушення водієм правил дорожнього руху, але і йти від пасажирів, які знаходяться поряд.

При перших намаганнях завести з вами знайомство людини, яка вам не сподобалася, рішуче обірвіть її. Але не вступайте з нею в суперечки, не конфліктуйте - зробіть вигляд, що нічого не трапилось, і перейдіть на інше місце. Якщо домагання продовжуються, то краще вийти на людній зупинці, залишивши незнайомця в автобусі.

Оберігайте свої валізи та кишені в переповненому транспорті, не перекидайте сумку за спину. При вході й виході з транспортного засобу будьте особливо пильні.

Якщо помітите, що, незважаючи на ваші пересування, хтось все-таки виявляється поряд, постійно контролюйте свої речі, пересядьте в інший автобус або, зробивши вигляд, що виходите, пропустіть підозрілу особу вперед.

Якщо ви бажаєте скористатися таксі, то гроші для оплати намагайтеся приготувати заздалегідь.

Не показуйте стороннім свій гаманець і місце його зберігання.

У таксі, якщо воно вільне, сідайте на заднє сидіння. Якщо у таксі, яке ви зупинили, вже знаходиться компанія збуджених або підпилих людей, краще відмовитись від поїздки, назвавши протилежний напрям.

Виходити з таксі намагайтесь у людному освітленому місці. Не ховайте від водія своєї тривоги, попросіть його зачекати, доки ви зайдете в під'їзд або в квартиру.

У приміських поїздах, метро, у трамваях-зчепах не сідайте в порожній вагон. Краще знаходитись у першому вагоні, де можна звернутись за допомогою до машиніста.

Не затримуйтесь на зупинках, ідіть разом з усіма.

3. Безпека при роботі з електрикою

Сучасна квартира насичена різноманітною електропобутовою технікою. Всі електроприлади зв'язані з таким фактором ризику, як електричний струм. Крім того, деякі з них е джерелом шуму, вібрації, підвищення температури повітря, електромагнітних випромінювань, що за певних умов може стати фактором додаткового ризику для людини. Пошкоджені електроприлади й електропроводка можуть стати причиною пожежі.

При користуванні побутовими електроприладами, щоб уникнути ураження електричним струмом, необхідно дотримуватися таких елементарних правил:

- не можна одночасно братися за каструлю, яка стоїть на плиті, і за кран водопроводу;

- змінюючи електролампочку, необхідно виключити подання струму в патрон;

- не можна мокрими руками торкатися вимикача, розетки, цоколя електролампочки, увімкнутих електроприладів, неприпустимо прасувати вологу білизну праскою з пошкодженим шнуром;

- не можна прикріплювати до електролампочки саморобні паперові абажури;

- не можна ремонтувати побутову техніку, яка перебуває під напругою;

- не можна експлуатувати електропристрої мокрими;

- не можна прив'язувати до електропроводки мотузки, проводки, тому що вони можуть пошкодити ізоляцію і викликати коротке замикання;

-у сирих приміщеннях не рекомендується встановлювати розетки;

- категорично забороняється ремонтувати перегорілі пробки з допомогою саморобного «жучка».

При загоранні електропроводки і побутової електротехніки необхідно відімкнути струм, а потім уже займатися гасінням пожежі.

Невміння користуватися електроприладами може призвести до електротравми.

Робота з електроприладами у вологому приміщенні, при наявності поблизу від людини предметів, які добре проводять струм і з'єднані з землею, винятково небезпечна і вимагає суворого дотримання правил електробезпеки. Працювати з електрообладнанням необхідно в сухому взутті, використовуючи спеціальні гумові рукавички.

Небезпечною є так звана крокова напруга. Вона виникає, коли провід падає на землю і електричний потенціал накопичується в землі. Тому, коли людина підходить до електричного проводу, що впав на землю, її ноги опиняються в точках з різним потенціалом. У результаті електричний розряд проходить через тіло людини. Щоб цього не сталося, не слід наближатися до проводу, який упав, а тим більше брати його в руки.

4. Безпека з вогнем та газом.

Усі ми живемо в різних домівках. В місті люди живуть в багатоповерхових будинках, в селі - в окремих будинках. Сама страшна біда для кожної домівки - це пожежа. Вона може за декілька хвилин знищити усе в будинку і сам будинок, призвести до погибелі людей. Як ти гадаєш, від чого може виникнути пожежа?

Іноді пожежу вдається зупинити дуже простим засобом. Наприклад, накрити палаючий предмет якою-небудь тканиною або одіялом. Вогонь не може горіти без доступу повітря.

Не завжди можна загасити пожежу самому. Як діяти в таких випадках? Пожежі завжди супутній дим. Якщо ти почув запах диму, перевір, чи не горить проводка або електропристрій. Негайно подзвони в пожежну охорону по телефону 01. Спробуй якнайшвидше вийти з палаючого будинку або квартири. Дій сміливо та Швидко, не ховайся у шафі або під ліжком. Якщо дим тягнеться з під'їзду, негайно приймай заходи безпеки. Закрий двері, забий щілини, вентиляційні дірки мокрою тканиною та чекай пожежників.

Дзвони в пожежну охорону, навіть якщо інші вже викликали допомогу. Ти повинен розповісти, у якій квартирі знаходишся. Ні в якому разі не пробуй вийти з квартири та спускатися в ліфті, так як ліфт можуть відключити в будь-яку хвилину. З вікна або балкона клич про допомогу. Але буває й таке, що необхідно захиститися від диму та вогню. Рот та ніс треба закрити тканиною або маскою, закрий як можна більшу площу своєї шкіри-одягни шапку, пальто, накрийся одіялом, перед цим намочи усе.

У разі загорання, задимлення приміщення потрібно дотримуватися такого порядку дій:

1. Сповісти сусідів та інших людей, які знаходяться в приміщенні.

2. Телефонувати за номером 01 та обов'язково назвати адресу пожежі й своє прізвище.

3. Залишити приміщення.

У дуже задимленому приміщенні необхідно і відчинити вікна та двері, пам'ятаючи, проте, що ця дія значно прискорить силу горіння. Зменшити задимленість може розпилення потоку води, яка знижує температуру в приміщенні, осаджує тверді частки з повітря та сприяє гасінню пожежі.

Для ефективного забезпечення життя під час пожежі необхідно:

• накинути на себе шматок тканини, добре змочений водою.

• прикрити органи дихання зволоженою пов'язкою.

• взяти з собою запасну зволожену тканину.

• ніколи не можна бігти наздогад та баритися на виході.

• людське життя важливіше будь-якого майна, тому рятувати в першу чергу необхідно людей,

• неухильне виконання протипожежних правил та інструкцій у будь-якому громадському місці, вдома, в школі, особливо при користуванні електроприладами, відкритим вогнем, а також при складуванні та використанні вогненебезпечних речовин.

• знати засоби гасіння пожежі та враховувати те, що «в першу чергу для гасіння пожежі достатньо чашки води, в другу - три відра, в третю - не вистачить і тонни».

• пам'ятати, що не можна складати горючі та легкозаймисті предмети в підвалі, на горищі, на балконів

• праску, електроплитки та інше обладнання слід вста новлювати на вогнетривкому матеріалі на відстані не менше 60 см від занавісок та меблів, не можна залишати їх без нагляду або використовувати в несправному стані.

• не допускати попадання води в розетку й електропобутові прилади, тому що може відбутися замикання та пожежа.

• дотримуватися особливої обережності при користуванні свічками, не встановлювати їх на новорічних ялинках.

• не пошкоджувати встановлену в громадських місцях си стему автоматичної пожежної сигналізації та первинні засоби пожежогасіння (пожежні гідранти, рукави, вог негасники та ін.).

Деякі практичні поради дітям для запобігання пожежі:

· не кидайте палючі сірники, спочатку погасіть їх;

· забирайте сірники у малюків, не дозволяйте їм гратися з ними;

· не запалюйте і не гасіть самі гасову лампу, примус, газову колонку. Попросіть про це дорослих;

· якщо в домі загориться бензин, гас або і будь-яка олія, то їх не можна гасити водою, необхідно накинути на вогонь щільну тканину, ковдру, старе пальто або засипати піском чи землею. Це пов'язано з тим, що гас і бензин легші за воду. Тому, попадаючи на поверхню цих рідин, вода опускається на низ і не гасить полум'я, що горить зверху;

· перед розведенням вогнищ підготуйте для цього місце, що вогонь не перекинувся на предмети, що знаходяться поруч. Місце для розведення багаття необхідно обкопати. Ширина обкопаної смуги повинна бути не менш 0,5 м;

· недогоріле вогнище ретельно залийте водою чи засипте землею;

· ні в якому разі не розпалюйте піч бензином або іншими легкозаймистими рідинами;

· запам'ятайте телефон пожежної команди - 101.

5. Безпека на воді та льоду.

Перебуваючи біля води, кожна людина повинна перш за все потурбуватися про себе сама. Вона завжди має керуватися давніми висловами: «Не знаючи броду, не лізь у воду» і «Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих», які зберігають свій смисл і до цього часу. Більшість наших пляжів цілком відповідають слову «дикий», тому що саме тут людина опиняється один на один з природою.

Відпочинок біля води дарує радість спілкування з природою тільки тому, хто буде постійно пам'ятати, що вода - ворожа для людини стихія Повну безпеку не гарантує набуття спеціальних навичок і тривале тренування (тонуть навіть дуже добрі плавці). Для не підготованої ж людини вода таїть постійну небезпеку. Тому необхідно дотримуватись простих, добре відомих, але від цього не менше корисних правил:

- не купатися в невідомих, необладнаних для купання місцях;

- не запливати за межі пляжу;

- не купатися раніше ніж через 1,5-2 години після прийняття їжі;

- не купатися в стані сп'яніння;

- не перегріватися на сонці перед купанням;

- не купатися в погану погоду або в темний період доби. Будь-яка людина, котра вміє плавати, знає, що найбільшу небезпеку для життя становить течія. Загибель людей в звичайних коловоротах пояснюється розгубленістю, відсутністю необхідних знань і навичок. Для боротьби з сильними течіями і коловоротами потрібно запам'ятати таке:

Не намагайтесь одразу боротися з течією. Потримайте себе на поверхні, спокійно зорієнтуйтесь. Найбільш надійний засіб вибратися з небезпечного місця - це перетнути течію упоперек.

Якщо ви все ж опинились в самому центрі коловороту і всі спроби вибратися із нього виявились невдалими, не губіться, а наберіть побільше повітря і пірніть. Під водою знайдіть течію, яка спрямована вгору (така обов'язково є), і, зробивши кілька гребків, ви опинитесь на поверхні за межею коловороту'.

Пам'ятайте, що сильна течія небезпечна не на великих глибинах, а на мілководді, де можуть бути каміння, корчі. Тому необхідно згрупуватись, повернути торс назустріч течії і спробувати стати на дно.

Якщо вас несе на скелі або кам'яні брил й, спробуйте повернутися ногами вперед і з їх допомогою послабити і силу удару, а тим часом ухопитись за брилу. Боротися з течією і пливти проти неї є сенс тоді, коли плавцю загрожує небезпека бути занесеним у водоспад, греблю, турбіну гідростанції.

Взимку діти полюбляють гратися в сніжки, з'їжджати з крутого берега річки чи ставка на лід, грати на льоду в хокей, ковзатися та інше. Але є правила поведінки на льоду, яких треба обов'язково дотримуватися:

- не виходьте на лід, міцність якого Вам не відома;

- не переходьте водоймище, переганяйте по льоду скотину тільки в перевірених та позначених місцях:

- не виходьте на лід в період весняного паводка;

- не з'їжджайте на лід водоймища з крутого берега на лижах чи санчатах;

- не збирайтеся на льоду великими групами;

- товща льоду (перевіреного) для устрою на ньому катка чи хокейного поля повинна перевищувати 25 см і на березі повинен бути встановлений щит з рятувальними засобами.

6. Цивільний  захист

При радіаційній загрозі сповіщення населенню може бути таким:

«Увага! Говорить штаб МИС! Громадяни! Відбулася аварія на АЕС. У місті очікується випадання радіоактивних опадів, населенню необхідно знаходитися в приміщеннях. Провести додаткову герметизацію приміщення та продуктів харчування. Прийняти йодисті препарати. У подальшому діяти згідно з вказівками штабу МНС».

Під час перебування на території, зараженій радіонуклідами, слід дотримуватися правил радіаційної безпеки та особистої гігієни:

· використовувати в їжу тільки консервоване молоко й інші консервовані продукти, що зберігаються в закритих приміщеннях та що не піддалися радіоактивному зараженню. Не вживати молоко корів, які випасались на забруднених радіацією полях.

· не вживати овочі та фрукти, які росли на відкритому фунті та зірвані після надходження радіоактивних речовин до оточуючого середовища.

· приймати їжу тільки в закритих приміщеннях, старанно мити руки з милом перед їжею та полоскати рот 0,5 % розчином питної соди.

· не пити воду з відкритих джерел і з водопроводу після оголошення радіаційної небезпеки.

· при оголошенні загрози радіоактивного забруднення вжити заходів щодо відвернення попадання радіоактивних речовин до колодязів, затуливши їх плівкою та по кришками.

· уникати тривалих пересувань забрудненою місцевістю, особливо курною дорогою або по траві, не ходити до лісу, не купатися у водоймищах, розміщених на забрудненій території.

· не заходити в приміщення у взутті, на якому зберігається радіоактивний пил.

· при необхідності пересування відкритою місцевістю не обхідно використовувати підручні засоби для захисту органів дихання та шкіри.

Якщо не було команди на евакуацію, то необхідно залишатися в приміщенні.

Телефони допомоги:

Пожежна охорона 101

Міліція 102

Швидка допомога 103

Служба газу 104

Якщо ти прислухаєшся до цих порад, то будь-які небезпеки будуть тобі не страшні.

Як провести виховну годину з пожежної безпеки?

Говорити про пожежну безпеку необхідно зі школярами будь-якого віку. При чому варто розказувати не лише про те, як правильно запобігти лиху, а й про те, що робити у разі виникнення надзвичайної ситуації. У зв’язку з останніми подіями та трагічною загибеллю дітей у Кемерово, це особливо важливо.

Для молодшої школи

Не варто навантажувати школярів страшними розповідями чи гучними лозунгами, які вони все одно не сприймуть на 100%. Під час роботи з дітьми необхідно сказати про:

• небезпеку, яку приховує в собі вогонь;
• причини пожеж та можливості для попередження небезпечних ситуацій;
• призначення сірників та необхідність обережного їх використання;
• необхідність завжди вчасно вимикати електроприлади;
• важливість обережного користування газом.

А щоб діти краще запам’ятали все, що ви їм скажете, роздрукуйте яскраву пам’ятку, створену спеціалістами МНС України.

Крім того, вже у початковій школі учні мають знати, чого категорично робити не можна:

• не слід лякатися і ховатися;
• не слід користуватися ліфтом;
• не слід намагатися загасити полум’я самостійно;
• не слід лити воду на електроприлади.

Натомість варто наголосити на тому, що школярі можуть та мають зробити в першу чергу. А саме: повідомити про пожежу дорослих, подзвонити 101, при задимленні намочити ганчірку та притулити до лиця, пробиратися до виходу повзучи, допомогти покинути небезпечну зону зовсім маленьким дітям та тваринам.

Також непоганим варіантом є показ дітям тематичних мультфільмів, які в ігровій формі навчать їх правилам поведінки під час пожежі. Наприклад, мультсеріал «Фокс і Трот поспішають на допомогу» створений спеціально для дітей молодшого шкільного віку. У серії «Пожежа» у доступній формі подаються ключові правила пожежної безпеки.

Мультфільм  "Фокс і Трот поспішають на допомогу"

https://youtu.be/bRezik8LHtA

Для середньої школи

У середній школі також важливо повторювати найбільш актуальні правила пожежної безпеки, актуальним рішенням буде запросити для проведення виховної години представників МНС. Хто, як не вони, найкраще знають, як саме треба реагувати у надзвичайній ситуації?

Також учням середньої школи під час виховних годин можна розповідати про методи запобігання пожежам, а також про те, як саме вони мають діяти, аби не тільки врятуватися самим, а ще й допомогти іншим. Ще один важливий момент – інформування про правильне та безпечне використання первинних і підручних засобів пожежогасіння.

Окрім бесід та лекцій, з учнями середньої школи можна проводити різноманітні вікторини та конкурси або спортивні змагання з протипожежної тематики. Доречно включати у інтерактивні моменти, пропонуючи проблемні ситуації та можливості для їх вирішення.

Для старшої школи

Розповіді та пам’ятки – це добре, але коли людина зіштовхується з надзвичайною ситуацією в реальності, вона може запанікувати та забути всі настанови. Тому, окрім обов’язкового проведення позакласних годин, варто наочно показати учням, як саме вони мають себе поводити.

Для початку навчіть учнів розбиратися у план-схемі евакуації школи у випадку пожежі, а потім проведіть урок-орієнтування. Розробіть легенду, згідно якій вогонь спалахнув в одному з приміщень школи, а потім запропонуйте дітям спробувати самотужки знайти правильний вихід.

Крім того, зі старшокласниками варто відпрацьовувати прийоми надання першої медичної допомоги постраждалим при пожежі. Також учні мають вміти користуватися вогнегасниками, тому майстер-класи від співробітників МНС будуть дуже доречними.

Тема: Пожежна безпека. Умови й причини виникнення пожеж. Принципи запобігання та гасіння пожеж

Автор: Сергєєва Інна Анатоліївна

Про матеріал: Електронний контент для 5 класу. Учні зможуть більше дізнатися про умови виникнення горіння, правила пожежної безпеки, з'ясувати умови виникнення пожеж, та про правила евакуації у навчальних закладах.

Тема: Пожежна безпека. Умови і причини виникнення пожеж. Принципи запобігання та гасіння пожеж

Автор:  Ткаченко Любов Григорівна

Про матеріал: Даний урок спрямований на формування у дітей культури поводження з вогнем, а також забезпечення засвоєння правил пожежної безпеки.

Соціальний  відеоролік  з  протидії   торгівлі людьми

dropmefiles.com/p7AYg

КОРИСНІ   МАТЕРІАЛИ    НА   ТЕМУ   МІННОЇ   БЕЗПЕКИ

https://www.pedrada.com.ua/files/news/antimine_poster.pdf

http://stopmina.com/uk/useful_materials

http://inforce.team/ua/