ДЕВІЗ   ЗАКЛАДУ:    "МУДРІСТЬ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ПРАЦЯ, УМІННЯ, ТЕРПІННЯ"

Дорогі друзі!

Щиро вітаємо  Вас на сторінках нашого сайту.

Рік відкриття школи -1975 р

До революції 1917 року в нашому селі Коблево було дві школи. В садибі церкви була хатка землянка. Це – перша школа, церковно-приходська. В ній навчалися тільки дівчатка. А ще була земська школа, яка знаходилась в центрі села. В цій школі навчались хлопчики.

У церковно-приходській школі в навчальному році у трьох класах (школи були з трирічним навчанням) було не більше 10-15 дівчаток, хлопчиків трохи більше 25-30.

В основному вчились діти заможних і середняків (значно менше), а діти бідняків зовсім не відвідували школу. В класі навчалися діти різного віку. В першому класі були діти від 8 до 13 років, а в другому і третьому класах навчались діти 13-17 років. 2-3 рази на тиждень в клас приходив піп ( це в церковно-приходській школі) читав закон Божий і співали релігійні пісні. В останні дні вчила всіх учнів одна вчителька. Вона також кожного дня починала урок із закону Божого. Вчителька була культурна, благородна, але дуже вимоглива. За провину дітей карала. Дітей, які погано навчалися садила на задні парти в класі. Уроки діти відповідали стоячи, склавши руки на грудях. Вчителька Євгенія Лук’янівна жила в школі.

Пізніше після революції, хлопці і дівчата навчалися в одній школі, розміщеній в будинку попа. В цій школі діти навчалися до 1975 року.

Першими вчителями в ті довоєнні роки були: Зозуля Євгенія Андріївна, Білик Іван Давидович, Черних Лідія Іванівна, Прасков’я Свиридівна. Всі вчителі були не місцевими, а з інших міст. Лише після війни з села Коблево вивчились на вчителів Лозенко В.П та Руденко Л.О.

Після війни довгий час директором школи була Стрельченко Надія Олександрівна, а пізніше її донька Осипенко Наталія Юріївна.

Час минав, а життя набувало своїх розмахів. І стало тісно нашим діткам навчатися в тих маленьких, тісних кімнатах. Тому вирішили збудувати нову світлицю знань.

У 1973    році було закладено перший камінь цього храму.

А в цей час головою сільської ради працював вчитель цієї школи Мазурок Олександр Федорович. Людина, яка знала всі буття школи, прикладав всі зусилля для того, щоб школа була збудована як найшвидше. В цьому йому допомагали і самі учні разом зі своїми вчителями і директором. А директором школи був на той час Степанов Микола Володимирович.

Школо, моя рідна школо,

Казка тепла і доброти

Стежка від тебе хрещата

В’ється в далекі світи.

15 лютого 1975 року мрія здійснилася. Це було велике неймовірне щастя для малечі і їхніх вчителів. Це був палац, який перетворився на дзвінкоголосий вулик.

Наче вулик, наша школа

Вся вона гуде, як рій

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій

Бігають, сміються діти,

Та лиш дзвоник задзвенить –

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли вмить.

Школа – це великий світ, у якому є два центри цього Всесвіту – учитель і учень. Вони перевтілюють звичайну будову в особливий вируючий, гомінкий, але добрий дім, де з кожним роком одні стають розумніші, інші мудріші і всі разом ближче і рідніше один одному. Для багатьох вчителів школа стала рідною домівкою, а чужі діти своїми.

Більше, як 30 років свого життя віддали своїй рідній школі:

Степанова Лідія Фадеївна

Боєнко Тетяна Гаврилівна

Сидоренко Галина Василівна

Задунайська Алла Олексіївна

Задунайський Михайло Михайлович

Колісниченко Любов Іванівна

Пугачова Надія Іванівна

Полтавцеві Лідія Іванівна

Мазурок Надія Іванівна

Мазурок Олександр Федорович

Лебідь Валентина Дмитрівна

Пшенична Світлана Андріївна

Єпор Євгенія Семенівна

Усе починається в житті зі школи…

Імідж нашого закладу забезпечується шляхом:

• Формування свідомої, активної та успішної особистості;
• Створення оптимальних умов для здобуття конкурентноспроможної освіти;
• Використання комп’ютерно-орієнтованих технологій як передумови ефективної організації освітнього  процесу та управлінської діяльності. Створення комфортних умов для навчання і розвитку здобувача освіти;
• Можливості вибору змісту освіти відповідно до профілів навчання;
• Високого рівня професіоналізму педагогічного колективу;
• Демократичного стилю спілкування та керівництва;
• Активного використання засобів масової інформації (виступи у періодичній пресі, статті у фахових журналах, випуск шкільної газети та буклетів).